Творець українського байкарства

Яскравим є життєвий шлях і творчість визначного українського письменника ХIХ століття Євгена Павловича Гребінки, блискучого прозаїка, поета-лірика, байкаря, який однаково плідно й успішно творив і мовою Котляревського, й мовою Пушкіна.

Він прожив 36 років. Майже половину життя займався літературною діяльністю.

За 15 років надрукував понад 50 повістей, романів та оповідань, автор романсу "Очі чорние".

Найвизначніше місце в поетичній спадщині Євгена Гребінки посідають байки.

Своїм корінням байки Гребінки сягають насамперед у народну творчість. Майже у всіх його байках хижакам і гнобителям так чи інакше протиставляється звичайний трудівник, який є уособленням людяності, працьовитості, моральної переваги.

Є.П. Гребінка пробував себе в різних іпостасях. Обер-офіцер, гувернер, канцелярист у Комісії духовних училищ Міністерства духовних справ та народної освіти, викладач словесності у Дворянському полку при 2-му Кадетському корпусі, педагог Інституту Корпусу гірничих інженерів, старший учитель (третього розряду) Морського кадетського корпусу – де тільки не шукав себе Пирятинець, як кликали його земляки.

А ще – окрема заслуга Євгена Гребінки в тому, що за його активного втручання світ побачило Євангеліє від Тараса – “Кобзар”. Коли Євген Павлович почитав перші аматорські спроби Тараса Григоровича, він благословив талант. Заохочений схваленням трохи старшого товариша по красному письменству, український велетень ретельніше працював над поемою “Катерина” та за порадою Гребінки дбайливо відбирав і готував до друку власні вірші. Саме за підтримки Є.П.Гребінки талант великого письменника розкрився у історії України.